Цифрові технології активно проникають у всі сфери людської діяльності. Цей процес торкнувся також і галузі медицини. У кожній країні це відбувається по-різному. Десь йдуть багато років на цифровізацію, а є країни, де це форсується настільки, що практична реалізація часто не встигає за ідеями та амбітними планами. Саме з цим і доводиться мати справу у повсякденній діяльності в Україні, у сфері охорони здоров’я.
Масове впровадження медичних інформаційних систем (МІС) під загрозою покарання за їхнє незастосування на тлі нестачі якісних програмних продуктів у цій галузі призвело до того, що переважна більшість МІС забезпечують мінімальні функції реєстрації, збирання та зберігання обмеженого спектру даних, в основному, для забезпечення взаємодії з Національною службою здоров’я – НСЗУ («хто платить, той і замовляє музику»).
Основні функції Центральної компоненти під управлінням НСЗУ – ведення реєстрів, списків, різних баз даних для обліку транзакцій з надання медичних послуг та пов’язана з цим інформація про персонал, витратні матеріали (медикаменти тощо) а також деякі фінансово-економічні показники діяльності медустанов . Ні про який збір медичних даних не йдеться. Ситуація щонайменше абсурдна, тому що інформаційна система є медичною, а медичні дані вона повністю ігнорує.
З іншого боку, компанії – власники МІС. Вони не мотивовані інвестувати у свої програмні продукти для розширення функціоналу, який не затребуваний, і це абсолютно нормально. Вони в цілому справляються з тими завданнями, які перед ними стоять – облік, зберігання та обмін даними медустанов із Центральним сервером для обслуговування фінансових договорів з НСЗУ.
У цій глобальній (на рівні країни) медичній інформаційній системі є третій компонент – медичні установи. Саме для них усе це створювалося. Для того, щоб систематизувати різні потоки інформації в самій клініці та для інформаційної взаємодії з навколишнім світом. Фактично, це дозволяє оптимізувати та автоматизувати більшість процесів у медустанові і тим самим досягти максимальної ефективності її роботи та, звичайно ж, підвищення якості медичної допомоги.
Так мало б бути. Але що ми маємо сьогодні?
На жаль, навіть якщо різноманітні медичні дані в клініці збираються, їх використання залишає бажати кращого. Коли я говорю про використання, я маю на увазі аналіз інформації. Ні, не стандартні статистичні звіти, які використовуються раз на квартал або раз на рік, а саме всебічний аналіз даних з можливістю подальшого прогнозу актуальних показників.
У світлі нинішнього прогресу Штучного Інтелекту, можливості аналізу великих обсягів даних істотно зростають. Медичні установи у своїй діяльності кожної години генерують величезні масиви різноманітної інформації, включаючи медичні, популяційні, економічні дані тощо. У сукупності, цей інформаційний масив може і має бути досліджений.
Це має практичного значення! Пошук тенденцій, оцінка ризиків, прогнози показників – це може суттєво оптимізувати роботу клініки. Обробка медичної інформації за допомогою Нейронних мереж розкриває нові можливості інтелектуальних систем прийняття рішень, у тому числі допомогу у постановці діагнозів та виборі лікування, діагностичних процедур, оптимізації роботи установи.
У діяльності госпіталів та тих клінік, що надають стаціонарне лікування, існує необхідність у щоденній оцінці оперативної інформації, корекції роботи та постановці завдань на найближчу добу. Це зазвичай відбувається на початку робочого дня, коли черговий медперсонал повідомляє про ситуацію в клініці за минулу добу. І тут велике значення має людський фактор, а можливості людини не безмежні з огляду на особливості роботи медустанови.
За десять років роботи медичним керівником великого госпіталю, можу з повною відповідальністю порівняти його з живим організмом, де щохвилини відбуваються безліч різних подій. Надходять та виписуються пацієнти, переводяться з відділень до відділень та інших лікарень, проводяться лікарські огляди, призначається лікування, діагностичні та лабораторні процедури, надходять, розподіляються та використовуються медикаменти, витратні матеріали, забезпечується харчування пацієнтів, плануються графіки роботи, чергування медперсоналу тощо.
Щоб забезпечити злагодженість та якість роботи такого складного організму, вже недостатньо працювати в парадигмі медустанов кінця минулого століття. Це коли, наприклад, черговий лікар за годину до ранкової доповіді бігає по відділеннях з аркушом паперу та записує все, що вважає важливим і загалом встигає записати.
Ще складніше об’єктивно оцінити та прийняти оптимальне рішення, коли необхідно враховувати безліч факторів та планувати роботу не на день, а на тиждень та місяці вперед.
Ось тут просто необхідна медична інформаційна система (МІС). Якщо вона налаштована так, щоб збирати та зберігати максимально можливу інформацію про різні процеси у госпіталі, тоді відкриваються якісно нові можливості для управління діяльністю медустанови.
По-перше, максимально виключається людський чинник як джерело більшості помилок. При цьому необхідно пам’ятати, що питання якісного внесення даних до МІС медперсоналом, це питання якості роботи клініки.
По-друге, інформаційна система працює в автоматичному режимі 24/7. Що важливо для цілодобового моніторингу та управління процесами. Вона фіксує все, що технологічно передбачено, тим самим збираючи великі масиви даних. Для їхньої обробки старі методи малопридатні.
І незважаючи на ці переваги, людина залишається ключовою ланкою у прийнятті рішень. Ідея полягає в тому, щоб створити умови для оптимального та найефективнішого управління робочими процесами в установі. Саме для цього буде корисна пропонована інформаційно-аналітична панель моніторингу даних. Вона збирає та обробляє актуальну інформацію автоматично в онлайн режимі та готує звіт з аналізом передбачених показників на будь-який момент часу для персоналу госпіталю, який приймає рішення.
Такий симбіоз людини та технологій сьогодні дозволяє організувати роботу медичного закладу максимально ефективно та одночасно підвищити якість наданої медичної допомоги.
Інформаційно-аналітичні панелі моніторингу даних медичного закладу (ІПМД) не прив’язані до будь-яких конкретних МІС або інших інформаційних систем, які використовуються у клініці. Інтероперабельність – важлива якість ІПМД з огляду на практично повну несумісність представлених на вітчизняному ринку МІС між собою. Отже немає причин хвилюватися про сумісність з вашою МІС.
Частота оновлення даних у системі залежить від поставлених завдань і може змінюватись від хвилин до доби. Зручна інтерактивна візуалізація різних показників дозволяє легко та комфортно сприймати велики обсяги різноманітної інформації.
Можливість вибору будь-яких часових проміжків для аналізу даних забезпечує гнучкість у процесі аналізу, підготовки прогнозів та формування статистичних звітів.
Цей інноваційний інструмент забезпечує потужну аналітику та інтерактивну візуалізацію. Він змінить спосіб аналізу інформації та прийняття більш ефективних рішень на основі технологій ШІ. Він допоможе переосмислити необхідність роботи з даними та допомогти лікарням досягти нових висот у ефективності та якості надання медичної допомоги.
Кому це буде корисним насамперед? У першу чергу медичним установам, які мають у своєму складі стаціонарні відділення та які хочуть покращити контроль та підвищити ефективність управління процесами у клініці.
