Дослідження, проведене для Європейської комісії, присвячене проблемам і можливостям впровадження штучного інтелекту (ШІ) в системи охорони здоров’я. Його підготовка відбувалася з січня 2024 року по травень 2025 року.
Ключові проблеми та виклики
Документ виявляє, що сучасні системи охорони здоров’я стикаються з низкою складних проблем:
- Старіння населення та зростання хронічних захворювань: Частка населення віком 65 років і старше зросла з 16% у 2000 році до понад 21% у 2023 році, а до 2050 року прогнозується зростання майже до 30%. Це призводить до підвищеного попиту на медичні послуги.
- Брак персоналу: Очікується, що до 2030 року в ЄС бракуватиме 4,1 мільйона медичних працівників.
- Зростання витрат: Витрати на охорону здоров’я є одними з найбільших державних витрат, становлячи 8,1% ВВП у Європі.
- Вигорання медпрацівників: Понад 70% медичних працівників повідомляють про поганий психічний стан, а 40% відчувають депресію та тривожність.
Потенціал ШІ для розв’язання проблем
ШІ розглядається як перспективний інструмент для подолання цих труднощів:
- Підвищення ефективності: ШІ може покращити операційну ефективність, зменшити адміністративне навантаження та вдосконалити процеси діагностики й лікування.
- Зменшення навантаження: Інструменти ШІ можуть допомогти в оптимізації розподілу ресурсів, автоматизації рутинних адміністративних завдань (наприклад, документування) і прискоренні процесів, що дозволить лікарям зосередитися на догляді за пацієнтами.
- Покращення діагностики та лікування: ШІ може підвищити точність і швидкість діагностики в таких спеціальностях, як радіологія та цифрова патологія. В онкології ШІ допомагає в ранньому виявленні раку, персоналізації планів лікування та підтримці клінічних рішень.
Основні бар’єри та перешкоди для впровадження ШІ
Попри потенціал, впровадження ШІ в клінічну практику відбувається повільно. Дослідження виділяє чотири основні групи бар’єрів:
- Технологічні та пов’язані з даними: Відсутність стандартизації даних та сумісності систем (інтероперабельності). Багато закладів охорони здоров’я мають застарілу ІТ-інфраструктуру, яка не підтримує обчислювальні потреби ШІ. Також існує проблема «чорного ящика», коли неможливо пояснити, як ШІ-алгоритми приймають рішення, що підриває довіру.
- Юридичні та регуляторні: Складна та фрагментована нормативно-правова база. Існують занепокоєння щодо конфіденційності даних, кібербезпеки та відповідальності за помилки.
- Організаційні та бізнес-проблеми: Висока вартість розгортання та підтримки рішень ШІ. Бракує чітких механізмів фінансування та відшкодування витрат, що обмежує масштабування. Недостатня залученість кінцевих користувачів (лікарів, медперсоналу) у процес розробки.Соціальні та культурні: Низький рівень довіри до ШІ. Недостатня цифрова грамотність серед медпрацівників і пацієнтів. Також існують побоювання щодо збереження робочих місць та впливу ШІ на стосунки між лікарем і пацієнтом.
Рекомендації та висновки
Дослідження пропонує конкретні кроки для подолання цих бар’єрів:
Спільні стандарти: Встановити єдині стандарти для управління даними та інтероперабельності систем в охороні здоров’я в масштабах ЄС.
Центри передового досвіду: Створити центри передового досвіду для ШІ в охороні здоров’я, щоб сконцентрувати ресурси, розповсюджувати передовий досвід та підвищувати цифрову грамотність.
Фінансування: Запровадити консолідоване фінансування та механізми відшкодування витрат, щоб стимулювати впровадження ШІ.
Моніторинг та оцінка: Створити механізми для оцінки локальної ефективності ШІ-рішень та їх моніторингу після впровадження для забезпечення їх надійності.
Каталог рішень: Розробити централізований каталог ШІ-рішень для охорони здоров’я з детальною інформацією про продуктивність, що допоможе клінікам робити інформований вибір.
Ці ініціативи мають на меті сприяти структурованому та масштабованому впровадженню ШІ, позиціонуючи ЄС як світового лідера в інноваціях у сфері охорони здоров’я.
